КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ: Німеччіна.
ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ СТАНДАРТУ: 19.03.2015.
ВИКОРИСТАННЯ: Відповідно до свого призначення універсального мисливського собаки, веймаранер має володіти всіма необхідними робочими якостями і бути придатним для максимально ефективного використання на будь-якому полюванні в полі, в лісі та на воді – до і після пострілу..
КЛАСИФІКАЦІЯ FCI: ГРУПА 7 - Лягаві Собаки
Секція 1.1 - Континентальні Лягаві Собаки. Тип "Брак"
З випробуванням робочих якостей.
КОРОТКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД: Існує багато теорій щодо походження веймарської лягавої. Достовірно відомо, що веймаранери, в яких у ті часи ще було багато крові лейтхундів («Leithund» або зграйний гончак), у першій третині 19 століття вже утримувалися при дворі герцога Веймарського. До середини 19-го століття, ще до початку чистопородного розведення, племінною роботою займалися виключно професійні мисливці та єгері лісових мисливських угідь центральних областей Німеччини, в основному в районах Веймара та Тюрінгії. Коли часи лейтхундів минули, ці собаки були схрещені з лягавими (Hühnerhund) і подальша племінна робота була побудована вже за участю цих міксів. Крім короткошерстого різновиду, ще до початку 20-го століття, з'явився нечисленний довгошерстий різновид. З моменту реєстрації в племінній книзі велося лише чистокровне розведення веймаранерів, практично без прилиття кровей сторонніх порід, насамперед пойнтера. Таким чином, веймаранер, можливо, є найстарішою німецькою лягавою, чистопородне розведення якої підтримується з 1900 року.
ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД: Мисливський собака від середнього до великого розміру, функціонального робочого типу, плавних обрисів, жилавий і дуже м’язистий. Статевий диморфізм добре виражений.
ВАЖЛИВІ ПРОПОРЦІЇ: Співвідношення довжини корпусу до висоті в холці приблизно 12:11. Пропорції голови - відстань від кінчика мочки носа до стопа трохи більша, ніж від стопа до потиличного бугра. Відстань від ліктя до середини п'ястка та відстань від ліктя до найвищої точки холки приблизно рівні.
ПОВЕДІНКА / ТЕМПЕРАМЕНТ: Універсальний, легко навчається, врівноважений і пристрасний мисливський собака, наполегливий у систематичному пошуку, але не дуже жвавий; з добре розвиненим чуттям; готовий працювати не тільки по дичині, а й по звіру; пильний, але не агресивний; надійний в роботі у полі та на воді; із вираженою схильністю до роботи після пострілу.
ГОЛОВА
ЧЕРЕПНА ЧАСТИНА:
Череп: Пропорційний лицьовій частині голови та розміру собаки. У псів ширше, ніж у сук, хоча у представників обох статей співвідношення між шириною черепної частини та загальною довжиною голови має бути в правильній пропорції. Середня борозна на лобі виражена. Злегка або помірно виражений потиличний бугор. Вилицеві дуги позаду очей досить добре позначені.
Стоп: Виражений вкрай незначно.
ЛИЦЬОВА ЧАСТИНА:
Мочка носа: Крупна, видається над нижньою щелепою. Темно-тілесного кольору, з поступовим переходом у сірий у напрямку переходу від чола до морди.
Морда: Довга і, особливо у псів, сильна, у профіль виглядає майже прямокутною. Ікла та м'язові зуби приблизно однакового розміру. Спинка носа пряма, часто трохи опукла, ніколи не увігнута.
Губи: Помірно відвисли, тілесного кольору, як і ясна. Формують невелику складку (кишеню) у кутку пащі.
Щелепи/Зуби: Щелепи міцні; зубний ряд повний, правильний та міцний; верхні і нижні різці щільно стикаються в ножицеподібному прикусі.
Вилиці: З розвиненою мускулатурою, чітко окреслені.
ОЧІ: Бурштинового кольору, від темного до світлого, у щенят можуть бути небесно-блакитні; з розумним виразом, округлі, злегка косо посаджені, повіки щільно прилягають.
ВУХА: Широкі та досить довгі, сягають кутів пащі; посаджені високо та не широко, закруглені на кінцях. У настороженому стані трохи розгорнуті вперед; зі складкою.
ШИЯ: Доброї постави. Верхній профіль вигнутий. М’язиста, майже округла в перерізі, не дуже коротка, суха, розширюється до плечей і гармонійно переходить у спину та груди.
КОРПУС:
Лінія верху: Від вигнутої лінії шиї, через чітко окреслену холку, гармонійно переходить у відносно довгу спину.
Холка: Добре виражена.
Спина: М'язиста, не горбата і не провисла. Не надмірно розвинена в задній частині. Злегка подовжена спина є породною характеристикою та недоліком не вважається.
Поперек: Широкий, м’язистий, від рівного до випуклого, міцно з'єднаний зі спиною.
Круп: Довгий та помірно похилий.
Грудна клітка: Об'ємна, але не надто широка; достатньої глибини – опускається майже до ліктів – та достатньої довжини; з довгими, добре вигнутими, але не бочкоподібними ребрами; із добре вираженою передньою частиною (форбрустом).
Лінія низу і живіт: Трохи піднімається, але живіт не підтягнутий.
ХВІСТ: Посаджений трохи нижче лінії спини - трохи нижче, ніж у інших схожих порід; міцний і добре покритий шестю; у спокої опущений, у настороженому стані чи роботі тримається горизонтально і навіть вище. У країнах, де це дозволено законом, відповідне купірування хвоста дозволено для короткошерстого веймаранера, який використовується для полювання.
КІНЦІВКИ:
ПЕРЕДНІ КІНЦІВКІ:
Загальний вигляд: Довгі, жилаві, прямі та паралельні, але не широко розставлені
Лопатка: Довга та похила, добре прилегла, із сильними м’язами; з вираженим кутом плече-лопаткового зчленування.
Плечі: Похилі, досить довгі та міцні.
Лікті: Вільні, розташовані паралельно до поздовжньої лінії корпусу, не вивернуті ні всередину, ні назовні.
Передпліччя: Довгі, прямі і вертикальні.
Зап'ясткові суглоби: Міцні, сухі.
П'ястки: Жилаві, злегка похилі.
Передні лапи: Сильні, розташовані паралельно поздовжній лінії корпусу. Пальці щільно зібрані, склепінчасті. Довші середні пальці є характерною ознакою породи і тому не є недоліком. Кігті від світло-сірого до темно-сірого кольору. Подушечки добре пігментовані, тверді.
ЗАДНІ КІНЦІВКІ:
Загальний вигляд: Довгі, жилаві та з добре розвиненими м’язами, поставлені паралельно, не розгорнуті ні всередину, ні назовні.
Стегна: Досить довгі, сильні і м’язисті.
Колінні суглоби: Сильні та міцні.
Гомілки: Довгі з добре помітними сухожиллями.
Скакальні суглоби: Сильні та міцні.
Плесна: Жилаві, майже вертикальні.
Задні лапи: Сильні, компактні, без прибулих пальців; в іншому схожі з передніми лапами.
ХОДА: Рухи на всіх алюрах плавні та вільні. Задні та передні кінцівки рухаються паралельно. Галоп довгий та рівний. На рисі спина залишається рівною. Інохідь небажана.
ШКІРА: Міцна; натягнута щільно, але не надмірно.
ШЕРСТЬ:
Волосяний покрив: Короткошерстний різновид. Покривне волосся коротке (але довше і щільніше, ніж у більшості схожих порід), густе, дуже щільне, гладко прилегле. Без підшерстя або з підшерстком, розвиненим дуже незначно.
Довгошерстий різновид. Покривне волосся м'яке, довге, з підшерстЯМ або без нього. Пряме або трохи хвилясте. З довгими очІсами біля основи вух. На кінчиках вух допустима бархатиста шерсть. Довжина шерсті на боках 3-5 см. На нижній стороні шиї, передній частині грудей та животі зазвичай трохи довше. На розвинених очісах і «штанах» шерсть внизу коротша. Хвіст з гарним прапором. Міжпальцевий простір покритий шерстюю. На голові шерсть коротша. Тип шерсті схожий на подвійну шерсть (Stockhaar) середньої довжини – густу, з щільно прилеглим покривним волоссям, густим підшерстям та помірно розвиненими очісами та штанами, – іноді зустрічається у собак змішаного походження.
Забарвлення: Сріблясто-сірий, оленячий (коричнево-сірий), мишачо-сірий, а також всі проміжні відтінки між цими кольорами. Голова і вуха, як правило, дещо світліші. Дозволені лише невеликі білі плями на грудях і пальцях. іноді вздовж спини є темний «ремінь», більш менш виражений.
РОЗМІР ТА ВАГА:
Висота в холці: Пси: 59-70 см.
Суки: 57-65 см.
Вага: Пси: приблизно 30-40 кг.
Суки: приблизно 25-35 кг.
НЕДОЛІКИ : Будь-яке відхилення від наведених вище пунктів слід вважати недоліком, а серйозність, з якою слід розглядати недолік, має бути точно пропорційною до його ступеня та його впливу на здоров’я та благополуччя собаки.
СЕРЙОЗНІ НЕДОЛІКИ:
• Пухнаста шерсть у короткошерстого різновиду.
• Виразно кучеряве або рідкі очіси у довгошерстого різновиду.
• Білі відмітини за винятком грудей та пальців кінцівок.
• Вуха: явно короткі або довгі, не розгорнуті вперед.
• Спина: Провисла або горбата. Високозадість.
• Занадто виражений підвіс (підгрудок).
• Виражена діжкоподібна постава чи коровина.
• Грубі аномалії постава кінцівок, як недостатньо виражені кути зчленувань, вивернуті лікті, розпущені пальці лап.
ДИСКВАЛІФІКУЮЧІ ВАДИ:
• Агресивні або надмірно боягузливі собаки.
• Будь-який собака з явними фізичними або поведінковими відхиленнями.
• Значні відхилення в типі, нетипові для статі.
• Значне відхилення в пропорціях.
• Відхилення від розміру, вказаного у стандарті, більш ніж на 2 см.
• Абсолютно не типовий собака, особливо грубий або слабкий.
• Абсолютна непропорційність.
• Виражене порушення ходи.
• Пороки та дефекти шкіри.
• Часткове чи повне облисіння.
• Відсутність шерсті на животі та вухах.
• Відхилення від відтінків сірого, жовтий або коричневий тон, коричневий підпал.
• Колір відмінний від сірого. Голубє забарвлення.
• Абсолютно нетипова черепна частина голови.
• Лицьова частина голови: абсолютно нетипова, наприклад чітко увігнута спинка носа. Морда занадто коротка, загострена, римський ніс або з надто короткими відвислими губами
• Очі: Заворот, виворіт повік; незначні та односторонні дефекти повік.
• Щелепа та зуби: відсутні більше ніж два PM1 або M3.
• Груди, живіт: із вадами розвитку (деформацією); бочкоподібна грудна клітка; недостатня глибина чи довжина грудної клітини; сильно підтягнутий живіт.
• Деформовані кінцівкі.
• Інші вади розвитку.
• Надмірна агресивність до собак або людей, надмірний страх.
• Чітка демонстрація відхилення в поведінці
N.B.:
- Пси повинні мати два нормально розвинених сем’яника, що повністю опущені в мошонку.
- Для розведення слід використовувати лише собак, які є функціонально та клінічно здоровими, і мають типову для породи будову.
Останні зміни виділені жирним шрифтом |
