Першого у своєму житті ОДІСа я побачив на виставці у Кишиневі. Це сталося випадково – ми могли поїхати тоді на іншу виставку. Але життя щоразу дає нам шанс, і тільки нам вирішувати, скористатись ним чи ні. Отож, я зустрів ОДІСа. То був Майкл, батько мого Джеймса Бонда від Дорошиної. Він справив на мене неабияке враження, та й не тільки на мене, і не лише своєю зовнішністю, а й характером. Не дуже великий, але дуже впевнений та врівноважений, він усім своїм виглядом виказував упевненість у власній силі та моральній перевазі над можливим супротивником. Встояти було неможливо, і ми вирішили, що будемо розводити цих собак у нашій країні.
Це було непросте рішення, адже інтродукція нової, нікому невідомої породи – це завжди ризик. Утім, можливість долучитися до створення нової породи була надто спокусливою. Відтоді ось уже два роки триває історія ОДІСів у Польщі. І уявіть, що люди часто долають чимало кілометрів, аби дістатися виставки, де ми демонструємо своїх собак. Ми повсякчас розповідаємо про породу, багато хто цікавиться цуценятами. Цуценят першого мету, а їх було вісім, від Фортуни Діо Презент та Джеймса Бонда від Дорошиної, розкупили як гарячі пиріжки. Можу похвалитися, що вже другий польський розплідник вирішив розводити ОДІСів. І якнайменше шестеро з восьми народжених у нас цуценят в майбутньому братимуть участь у виставках. Це дуже рідко буває в інших породах. Наші собаки – юні та дорослі чемпіони Польщі. Джеймс Бонд від Дорошиної минулого року переміг монопородну виставку ОДІСів у Одесі, ставши найкращим ОДІСом 2016 року.
Цього року породи дуже не вистачатиме у Києві, де проводитиметься головна європейська виставка – Євро Дог Шоу. Дуже прикро, що порода демонструватиметься тільки на виставках САС та CACIB. Але маємо надію, що Кінологічна Спілка України подвоїть свої зусилля у сприянні виходу єдиній національній породі на міжнародний рівень.
У Польщі, де існує п’ять національних порід і нещодавно з'явилась шоста – польський мисливський спанієль, собак цих порід звільнено від виставкових внесків, що збільшує їхню привабливість для покупців та розплідників, сприяє популяризації їх у країні. Сподіваюсь, КСУ допоможе українським ентузіастам та любителям ОДІСів, бо фінансовий збиток організації від того незначний, а допомога для заводчиків ОДІСів в Україні сьогодні – неоціненна. Особливо з огляду на скрутну фінансову ситуацію в країні. Зробити це варто, бо такі розумні й гарні пси могли б стати візитівкою України та прославити її Кінологічну Спілку. |